Оцінювання обізнаності учнів щодо глобальних викликів сталого розвитку у старших класах
DOI:
https://doi.org/10.34142/2709-7986.2026.31.1.06Ключові слова:
екологічна свідомість, експериментальне навчання, глобальна сталість, освіта для сталого розвитку, розрив між теорією і практикоюАнотація
Освіта у сфері сталого розвитку стає дедалі важливішою у підготовці молоді до реагування на взаємопов'язані глобальні та місцеві екологічні проблеми. Школи відіграють вирішальну роль у формуванні розуміння учнями сталого розвитку та їхньої здатності діяти відповідально у своїх громадах.
Мета. Це дослідження оцінило обізнаність учнів старших класів щодо глобальних викликів сталого розвитку, зосереджуючись на їхніх знаннях концепцій, принципів та проблем сталого розвитку, а також на їхній здатності пов'язувати глобальні явища з місцевими реаліями.
Методологія. У дослідженні використовувався описовий дизайн опитування, в якому взяли участь 177 колишніх учнів шкіл, а зараз студентів Йоганнесбурзького університету, Південна Африка. Дані були проаналізовані за допомогою описової статистики.
Результати. Результати показали, що учні мали сильне концептуальне усвідомлення принципів сталого розвитку, включаючи рівний доступ до освіти, гендерну рівність, права людини, збереження біорізноманіття та відповідальну корпоративну поведінку. Понад 90% визнали важливість освіти, миру та екологічного управління для сталого розвитку, і більшість була обізнана з глобальними викликами, такими як зміна клімату, управління відходами та рівність ресурсів. Однак, дослідження виявило розрив між теоретичними знаннями та практичними діями на місцевому рівні, особливо в таких сферах, як збереження водних ресурсів та готовність до стихійних лих.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що хоча учні розуміють сталий розвиток концептуально, їхнє навчання залишається абстрактним. Дослідження рекомендує більше емпіричного, контекстно-орієнтованого навчання, покращення підготовки вчителів та зміцнення партнерства між школою та громадою для кращої інтеграції ідей глобального сталого розвитку з місцевими практиками.
Завантажити
Посилання
Acosta-Castellanos, P. M., Queiruga-Dios, A., & Camargo-Mariño, J. A. (2024). Environmental education for sustainable development in engineering education in Colombia. Frontiers in Education, 9, Article 1306522. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1306522
Afrobarometer. (2022, November 4). Afrobarometer’s new country cards document Africans’ demand for action on climate change. https://www.afrobarometer.org/articles/afrobarometers-new-country-cards-document-africans-demand-for-action-on-climate-change/
Azeez, R. O., Rampedi, I. T., Ifegbesan, A. P., & Ogunyemi, B. (2024). Geo-demographics and source of information as determinants of climate change consciousness among citizens in African countries. Heliyon, 10(7), Article e27872. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e27872
Barth, M., & Rieckmann, M. (2016). State of the art in research on higher education for sustainable development. In M. Barth, G. Michelsen, I. Thomas, & M. Rieckmann (Eds.), Handbook of higher education for sustainable development (pp. 100–115). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315852249
Boretti, A., & Rosa, L. (2019). Reassessing the projections of the World Water Development Report. NPJ Clean Water, 2, Article 15. https://doi.org/10.1038/s41545-019-0039-9
Ekpoto, D. F., Ukwayi, T. A., Owan, L. A., & Ekpoto, R. D. (2025). Sustainable development and climate change education in Nigeria: Benefits, challenges and way forward. Journal of Faculty of Education, 21(1), 197–206. https://doi.org/10.2139/ssrn.5297399
Fabeku, O. E., & Fasanmi, S. A. (2024). Appraisal of transition challenges and adjustment of first-year students at a Nigerian university. Educational Challenges, 29(2), 80–96. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2024.29.2.05
Fasanmi, S. A. (2025). Utilisation of online resources and learning outcomes of undergraduates in Nigerian universities. Educational Challenges, 30(2), 35–47. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2025.30.2.03
Hopwood, B., Mellor, M., & O’Brien, G. (2005). Sustainable development: Mapping different approaches. Sustainable Development, 13(1), 38–52. https://doi.org/10.1002/sd.244
Intergovernmental Panel on Climate Change. (2022). Climate change 2022: Impacts, adaptation, and vulnerability. Cambridge University Press. https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg2/downloads/report/IPCC_AR6_WGII_FullReport.pdf
Kamugisha, P. P., & Mhanga, S. F. (2020). Sustainable solid waste management in developing countries: Tanzania outlook. In A. Pariatamby, F. Shahul Hamid, & M. Bhatti (Eds.), Sustainable waste management challenges in developing countries (pp. 382–408). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-0198-6.ch016
Kaza, S., Yao, L., Bhada-Tata, P., & Van Woerden, F. (2018). What a waste 2.0: A global snapshot of solid waste management to 2050. World Bank. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1329-0
Keevy, J., & Chakroun, B. (2015). Level-setting and recognition of learning outcomes: The use of level descriptors in the twenty-first century. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000232309
Le Grange, L. (2022). Global citizenship education and the (post)human condition. In Comparative education for global citizenship, peace and shared living through uBuntu. Brill. https://doi.org/10.1163/9789004518827_003
Lozano, R., Merrill, M. Y., Sammalisto, K., Ceulemans, K., & Lozano, F. J. (2017). Connecting competences and pedagogical approaches for sustainable development in higher education: A literature review and framework proposal. Sustainability, 9(10), Article 1889. https://doi.org/10.3390/su9101889
Mashaba, E. K., Maile, S., & Manaka, M. J. (2022). Learners’ knowledge of environmental education in selected primary schools of the Tshwane North District, Gauteng Province. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(23), 15552. https://doi.org/10.3390/ijerph192315552
Mawonde, A., & Togo, M. (2019). Implementation of SDGs at the University of South Africa. International Journal of Sustainability in Higher Education, 20(5), 932–950. https://doi.org/10.1108/IJSHE-04-2019-0156
Mbokazi, M. S., Mkhasibe, R. G., & Uleanya, C. (2021). Measuring the effectiveness of environmental education programmes in promoting sustainable living in secondary schools. Technium Social Sciences Journal, 23, 164–176. https://doi.org/10.47577/tssj.v23i1.2838
Ndlovu-Gatsheni, S. J. (2021). Internationalisation of higher education for pluriversity: A decolonial reflection. Journal of the British Academy, 9(s1), 77–98. https://doi.org/10.5871/jba/009s1.077
Nyong, A., Adesina, F., & Osman-Elasha, B. (2007). The value of indigenous knowledge in climate change mitigation and adaptation strategies in Africa. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change, 12(5), 787–797. https://doi.org/10.1007/s11027-007-9099-0
Odora-Hoppers, C. A. (Ed.). (2002). Indigenous knowledge and the integration of knowledge systems: Towards a philosophy of articulation. New Africa Books.
Ofori, B. Y., Ameade, E. P. K., Ohemeng, F., Musah, Y., Quartey, J. K., & Owusu, E. H. (2023). Climate change knowledge, attitude and perception of undergraduate students in Ghana. PLOS Climate, 2(6), e0000215. https://doi.org/10.1371/journal.pclm.0000215
Ostrom, E. (2010). Polycentric systems for coping with collective action and global environmental change. Global Environmental Change, 20(4), 550–557. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2010.07.004
Parayiwa, S. P., & Shabalala, N. P. (2025). Nurturing environmental awareness: How high school students in Johannesburg are shaping a greener future. International Journal of Development Education and Global Learning, 17(1), 22–39. https://doi.org/10.14324/IJDEGL.17.1.02
Robertson, R. (1995). Glocalization: Time-space and homogeneity-heterogeneity. In M. Featherstone, S. Lash, & R. Robertson (Eds.), Global modernities (pp. 25–44). Sage. https://doi.org/10.4135/9781446250563.n2
Rose, P., & Sayed, Y. (2023). Assessing progress in tracking progress towards the education Sustainable Development Goal: Global citizenship education and teachers missing in action? International Journal of Educational Development, 104, 102936. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2023.102936
Sachs, J. D. (2015). The age of sustainable development. Columbia University Press.
Serdeczny, O., Adams, S., Baarsch, F., Coumou, D., Robinson, A., Hare, W., Schaeffer, M., Perrette, M., & Reinhardt, J. (2016). Climate change impacts in Sub-Saharan Africa: From physical changes to their social repercussions. Regional Environmental Change, 17(6), 1585–1600. https://doi.org/10.1007/s10113-015-0910-2
Sharma, U., & Kelly, M. (2014). Students’ perceptions of education for sustainable development in the accounting and business curriculum at a business school in New Zealand. Meditari Accountancy Research, 22(2), 130–148. https://doi.org/10.1108/medar-12-2012-0042
Sterling, S. (2010). Learning for resilience, or the resilient learner? Environmental Education Research, 16(5–6), 511–528. https://doi.org/10.1080/13504622.2010.505427
Suárez, V. R., Acosta-Castellanos, P. M., Ortegon, Y. A. C., & Queiruga-Dios, A. (2023). Current state of environmental education and education for sustainable development in primary and secondary (K–12) schools in Boyacá, Colombia. Sustainability, 15(13), 10139. https://doi.org/10.3390/su151310139
Tafese, M. B., & Kopp, E. (2025). Education for sustainable development: Analyzing research trends in higher education for sustainable development goals through bibliometric analysis. Discover Sustainability, 6(1), Article 51. https://doi.org/10.1007/s43621-024-00711-7
Thomas, I. (2015). Challenges for implementation of education for sustainable development in higher education institutions. In I. Thomas et al. (Eds.), Routledge handbook of higher education for sustainable development. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315852249
Tian, W., Ge, J., Zheng, X., Zhao, Y., Deng, T., & Yan, H. (2024). Understanding the landscape of education for sustainable development in China. Humanities and Social Sciences Communications, 11(1). https://doi.org/10.1057/s41599-024-03713-y
Tilbury, D. (2011). Education for sustainable development: An expert review of processes and learning. UNESCO.
Tshabalala, S., Lunga, W., & Baloyi, C. (2025). Climate change education: Preparing African youth for future challenges. Sustainability, 17(10), 4267. https://doi.org/10.3390/su17104267
UNESCO. (2017). Education for sustainable development goals: Learning objectives.
UNESCO. (2020). Education for sustainable development: A roadmap. https://doi.org/10.54675/YFRE1448
UNESCO. (2020). The United Nations World Water Development Report 2020: Water and climate change. UNESCO Publishing.
UNESCO. (2021). Global action programme on ESD: Final progress report (2015–2019).
UNESCO. (n.d.). Education for sustainable development: ESD for 2030. https://www.unesco.org/en/sustainable-development/education/esd-net
UNICEF. (2024). Learning interrupted: A global snapshot of education disrupted by extreme climate events.
United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. https://sdgs.un.org/2030agenda
Uzorka, A., Akiyode, O., & Isa, S. M. (2024). Strategies for engaging students in sustainability initiatives and fostering a sense of ownership and responsibility towards sustainable development. Discover Sustainability, 5(1), Article 320. https://doi.org/10.1007/s43621-024-00505-x
Waghid, Y. (2023). Teaching for global citizenship education online: An African philosophical approach. Journal of Creative Communications, 19(1), 32–42. https://doi.org/10.1177/09732586231189837
World Bank. (2024, September 4). More than 400 million students affected by climate-related school closures since 2022 [Press release]. https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2024/09/04/education-for-climate-action-400m-students-affected-climate-related-school-closures
World Commission on Environment and Development. (1987). Our common future: Report of the World Commission on Environment and Development (UN Doc. A/42/427). United Nations. https://digitallibrary.un.org/record/139811
Yli-Panula, E., Jeronen, E., & Lemmetty, P. (2020). Teaching methods in biology education and sustainability education including outdoor education for promoting sustainability. Education Sciences, 10(1), 5. https://doi.org/10.3390/educsci10010005
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Саксес Фасанмі, Саді Сеяма-Мокхалені
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
_logo_late_2025.svg.png){kind=logo}
