Спільний підхід до розвитку просоціальної поведінки для сталого навчання в сільських умовах
DOI:
https://doi.org/10.34142/2709-7986.2026.31.1.04Ключові слова:
співпраця, деструктивна поведінка, просоціальна поведінка, сільська місцевість, стале навчанняАнотація
Мета. Деструктивна поведінка учнів у школі є давнішньою глобальною проблемою, яка негативно впливає не тільки на викладання та навчання, а й на загальну шкільну культуру. Ситуація ще гірша в маргіналізованих районах, таких як сільські місцевості в країнах, що розвиваються. Дослідження показують, що ефективніше сприяти просоціальній поведінці, ніж карати учнів, які порушують дисципліну. Наше дослідження має на меті дослідити стратегії сприяння прийнятній соціальній поведінці серед підлітків-учнів у сільській школі в Зімбабве з метою покращення сталого навчання. Стале навчання – це освітні практики, які сприяють розвитку здорової екосистеми навчання, в якій знання створюються спільно та поширюються громадою.
Методологія. Якісне дослідження базувалося на філософії Убунту як теоретичній основі. Для проведення цього дослідження ми дотримувалися принципів парадигми критичного емансипаторного дослідження та партисипативного дизайну дослідження. Дані були отримані за допомогою дискусій та бесід з учнями, вчителями та батьками, й проаналізовані нами за темами.
Результати. Результати показують, що співпраця між батьками, вчителями, учнями та адміністрацією школи сприяє просоціальній поведінці. Стратегії сприяння сталому навчанню включають залучення всіх зацікавлених сторін, використання цікавості учнів та створюють хороші відносини між учнями, вчителями та батьками.
Висновки. Ми дійшли висновку, що, хоча не існує «чарівної палички» для сприяння просоціальній поведінці учнів у сільській місцевості, формування такої поведінки більш імовірне, коли всі зацікавлені сторони в шкільних громадах працюють разом. Тому ми стверджуємо, що якщо вчителі та батьки працюють спільно, вони можуть посилити навчання позитивній поведінці та цінностям, що приведе до кращого розуміння та запам'ятовування навчального матеріалу.
Завантажити
Посилання
report’s ethical principles in internet-mediated research: perspectives from disciplinary associations in the social sciences. Ethics and Information Technology, 21(2), 137–149. https://doi.org/10.1007/s10676-018-9495-z
Armstrong, D. (2018). Addressing the wicked problem of behaviour in schools. International Journal of Inclusive Education, 25(8), 976–992. https://doi.org/10.1080/13603116.2019.1597183
Carvalho, A. R. & Santos, C. (2021). The transformative role of peer learning projects in 21st century schools achievements from five Portuguese educational institutions.” Education Sciences, 11(5), Article 115. https://doi.org/10.3390/educsci11050196
Clarke, V. & Braun, V. (2017). Thematic analysis. The Journal of Positive Psychology, 12(3), 297–298. https://doi.org/10.1080/17439760.2016.1262613
Chidakwa, N. (2020). An asset-based approach to mitigating learner multiple vulnerabilities in Zimbabwean rural learning ecologies [Unpublished PhD thesis, University of KwaZulu-Natal]. https://researchspace.ukzn.ac.za/handle/10413/19225
Chikwature, W., Oyedele, V. & Ganyani, I. (2016). Effects of deviant behaviour on academic performance in Mutare Urban Primary Schools in Mutare District. European Journal of Psychological Research, 3(1), 35–45. https://www.researchgate.net/publication/330102582
Chidakwa, N., Lunga, P., & Khanare, F. P. (2024). A Collaborative Approach to Promote Sustainable Learning for Vulnerable Learners in Zimbabwean Rural Secondary Schools. Educational Challenges, 29(2), 58–79. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2024.29.2.04
Gregory, A. & Fergus, E. (2017). Social and emotional learning and equity in school discipline. Future Child, 27(1), 117–136. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1144814.pdf
Heale, R. & Forbes, D. (2013). Understanding triangulation in research. Evidence Based Nursing, 16(4), 98. https://doi.org/10.1136/eb-2013-101494
Hoffmann, L., Närhi, V., Savolainen, H., & Schwab, S. (2021). Classroom behavioural climate in inclusive education – a study on secondary students’ perceptions. Journal of Research in Special Educational Needs, 21(4), 312–322. https://doi.org/10.1111/1471-3802.12529
Jagers, R. J., Rivas-Drake, D. & Borowski, T. (2018). Equity and social-emotional learning: a cultural analysis. CASEL Assessment Work Group Brief Series. https://artsednj.org/wp-content/uploads/2021/03/Equity-_-Social-and-Emotional-Learning_-A-Cultural-Analysis.pdf
Jagers, R. J., Rivas-Drake, D., & Williams, B. (2019). Transformative Social and Emotional Learning (SEL): toward SEL in service of educational equity and excellence. Educational Psychologist, 54(3), 162–184. https://doi.org/10.1080/00461520.2019.1623032
Jäppinen, A.-K., & Ciussi, M. (2015). Indicators of improved learning contexts: a collaborative perspective on educational leadership. International Journal of Leadership in Education, 19(4), 482–504. https://doi.org/10.1080/13603124.2015.1015616
Jones, S. M., Barnes, S. P., Bailey, R., & Doolittle, E. J. (2017). Promoting social and emotional competencies in elementary school. The Future of Children, 27(1), 49–72. https://doi.org/10.1353/foc.2017.0003
Jung, J., & Schröder‐Abé, M. (2019). Prosocial behavior as a protective factor against peers’ acceptance of aggression in the development of aggressive behavior in childhood and adolescence☆. Journal of Adolescence, 74(1), 146–153. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2019.06.002
Laghi, F., Lonigro, A., Pallini, S., & Baiocco, R. (2018). Emotion Regulation and Empathy: Which Relation with Social Conduct? The Journal of Genetic Psychology, 179(2), 62–70. https://doi.org/10.1080/00221325.2018.1424705
Lunga, P. (2020). A Collaborative Framework for Enhancing Sustainable Learning for Learners with Disruptive Behaviour in a Rural School Context [Unpublished PhD thesis, University of KwaZulu-Natal]. https://researchspace.ukzn.ac.za/handle/10413/19949
Mangena, F. (2012). On Ubuntu and retributive justice in korekore-nyombwe culture: Emerging ethical perspectives. A philosophical discussion of the place of Ubuntu and culture in death penalty debate. Best Practices Books. https://www.africabib.org/rec.php?RID=352626623
Mangena, O., & Chidakwa, N. (2024). The Efficacy of Inclusive Education Practices in Zimbabwean Rural Schools: Challenges and Opportunities. Educational Challenges, 29(2), 225–246. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2024.29.2.15
Mares, J. (2017). Prosocial behaviour education in children. Acta Education is Generalis, 7(2), 7–16. https://doi.org/10.1515/atd-2017-0009
McClune, C. (2017). Ubuntu Linux in Zimbabwe: The digital Unhu in open source practices. Media Culture & Society, 40(2), 161–177. https://doi.org/10.1177/0163443717745119
Metz, T. (2007). Toward an African moral theory. Journal of Political Philosophy, 15(3), 321–341. https://doi.org/10.1111/j.1467-9760.2007.00280.x
Metz, T., & Gaie, J. B. R. (2010). The African ethic ofUbuntu/Botho: implications for research on morality. Journal of Moral Education, 39(3), 273–290. https://doi.org/10.1080/03057240.2010.497609
Michelsen, G. & Fischer, D. (2017). Sustainability and education. In M. Hauff, & V. Kuhnke (Eds.), Sustainable Development Policy. A European Perspective (pp. 135–158). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315269177
Mosavel, M., & Oakar, C. (2009). Perspectives on focus group participation and remuneration. Ethics & Behavior, 19(4), 341–349. https://doi.org/10.1080/10508420903035331
Moon, K., Brewer, T. D., Januchowski-Hartley, S. R., Adams, V. M., & Blackman, D. A. (2016). A guideline to improve qualitative social science publishing in ecology and conservation journals. Ecology and Society, 21(3), Article 17. https://doi.org/10.5751/es-08663-210317
Mugumbate, J. & Chereni, A. (2019). Using African Ubuntu theory in social work with children in Zimbabwe. African Journal of Social Work, 9(1) 27–34. https://www.ifsw.org/wp-content/uploads/2020/12/184222-Article-Text-468847-1-10-20190306.pdf
Mugumbate, J. & Nyanguru, A. (2015). Exploring African philosophy: The value of ubuntu in social work. African Journal of Social Work, 3(1), 82–100. https://www.researchgate.net/publication/264458161
Mutsvara, S. (2021). SEL Concept: A discursive review on texts describing social and emotional learning skills. Academia Letters, Article 1287. https://doi.org/10.20935/AL1287
Närhi, V., Kiiski, T., & Savolainen, H. (2017). Reducing disruptive behaviours and improving classroom behavioural climate with class‐wide positive behaviour support in middle schools. British Educational Research Journal, 43(6), 1186–1205. https://doi.org/10.1002/berj.3305
Noel, L. A. (2016). Promoting an emancipatory research paradigm in Design Education and Practice. In P. Lloyd, & E. Bohemia (Eds.), Future Focused Thinking – DRS International Conference 2016, 27 – 30 June, Brighton, United Kingdom (pp. 455–469). https://doi.org/10.21606/drs.2016.355
Okereke, B. N. (2016). A collaborative approach to address student behavior and academic achievement across systems [Thesis, California State University, San Bernardino]. ScholarWorks. https://scholarworks.lib.csusb.edu/etd/404/
Rahman, M. S. (2016). The Advantages and Disadvantages of using qualitative and quantitative approaches and methods in language “Testing and Assessment” research: A literature review. Journal of Education and Learning, 6(1), 102–112. https://doi.org/10.5539/jel.v6n1p102
Ramirez, T., Brush, K., Raisch, N., Bailey, R., & Jones, S. M. (2021). Equity in Social Emotional Learning Programs: A content analysis of equitable practices in PreK-5 SEL programs. Frontiers in Education 6, Article 679467. http://dx.doi.org/10.3389/feduc.2021.679467
Ramírez Elizondo, N. A., Quintana Zavala, M. O., Sanhueza Alvarado, O., & Valenzuela Suazo, S. V. (2013). El paradigma emancipatorio y su influencia sobre el desarrollo del conocimiento en enfermería. Enfermeria Global, 12(2), 410–421. https://doi.org/10.6018/141821
Rubbi-Nunan, J. S. (2018). Victims' experiences of learner challenging behaviour in primary schools in Phoenix, South Africa. South African Journal of Education, 38(1), s1-s7. https://doi.org/10.15700/saje.v38ns1a1649
Sevillano, V. & Olivos, P. (2019). Social behaviour and environment: The influence of social norms on environmental behaviour. Psychologist Papers, 40(3), 182–189. https://doi.org/10.23923/pap.psicol2019.2898
Spataro, P., Calabrò, M., & Longobardi, E. (2020). Prosocial behaviour mediates the relation between empathy and aggression in primary school children. European Journal of Developmental Psychology, 17(5), 727–745. https://doi.org/10.1080/17405629.2020.1731467
Stigmar, M. (2016). Peer-to-peer Teaching in Higher Education: A Critical Literature review. Mentoring & Tutoring Partnership in Learning, 24(2), 124–136. https://doi.org/10.1080/13611267.2016.1178963
Van Der Graaff, J., Carlo, G., Crocetti, E., Koot, H. M., & Branje, S. (2017). Prosocial Behavior in Adolescence: Gender Differences in Development and Links with Empathy. Journal of Youth and Adolescence, 47(5), 1086–1099. https://doi.org/10.1007/s10964-017-0786-1
Wu, H.-T., Tseng, S.-F., Wu, P.-L., & Chen, C.-M. (2016). The Relationship between Parent-Child Interactions and Prosocial Behavior among Fifth- and Sixth-grade Students: Gratitude as a Mediating Variable. Universal Journal of Educational Research, 4(10), 2361–2373. https://doi.org/10.13189/ujer.2016.041016
Yada, T., Räikkönen, E., Imai-Matsumura, K., Shimada, H., Koike, R., & Jäppinen, A.-K. (2019). Prosociality as a mediator between teacher collaboration and turnover intention. International Journal of Educational Management, 34(3), 535–548. https://doi.org/10.1108/ijem-10-2018-0309
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Проспер Лунга, Нкамісілє П. Мтіяне, Леслі Вуд
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
_logo_late_2025.svg.png){kind=logo}
