1.1. Редакційна колегія журналу несе першочергову відповідальність за моніторинг наукової етики та забезпечення цілісності, достовірності й точності опублікованих матеріалів. Журнал зобов'язується оперативно реагувати на повідомлення про можливі порушення та вживати заходів для виправлення наукового запису.

1.2. У своїй практиці щодо коригування та відкликання (ретракції) публікацій редакція керується стандартами Комітету з публікаційної етики (COPE), зокрема «Retraction Guidelines», а також рекомендаціями EASE та WAME.

1.3. Головною метою відкликання статті є мінімізація шкоди від використання недостовірних або недоброчесних даних, а не накладання дисциплінарних санкцій чи покарання авторів. Ретракція слугує інструментом самоочищення науки та захисту читачів від хибних висновків.

1.4. Будь-які дії щодо відкликання або виправлення статей здійснюються публічно. Редакція забезпечує чітке маркування відкликаних матеріалів, щоб вони не могли бути використані як підґрунтя для подальших досліджень, зберігаючи при цьому доступ до них як до частини історичного наукового запису.

1.5. З огляду на стрімкий розвиток технологій (зокрема штучного інтелекту), редакція залишає за собою право вносити зміни до процедур ретракції, щоб вони відповідали новим етичним викликам та оновленим міжнародним протоколам.

Редакція ініціює процедуру ретракції у випадках, коли виявлені факти роблять наукові висновки недійсними або грубо порушують видавничу етику.

2.1. Недостовірність даних та наукові помилки.

• Виявлення суттєвих помилок: наявність беззаперечних доказів того, що результати дослідження є недостовірними через грубу методологічну помилку, некоректний статистичний аналіз або технічні похибки, які повністю нівелюють наукову цінність висновків.
• Добросовісна помилка: ретракція може бути застосована, якщо автори самі виявили помилку після публікації, яку неможливо виправити шляхом заміни окремих фрагментів (Erratum).

2.2. Порушення академічної доброчесності.

• Фальсифікація та фабрикація: свідома маніпуляція вихідними даними, вигадування результатів експериментів, опитувань чи архівних знахідок.
• Плагіат: встановлення факту суттєвих текстових запозичень без належного цитування, привласнення ідей, графічних матеріалів та результатів інших авторів.
• Надлишкова (дублююча) публікація, самоплагіат: якщо стаття або її значна частина була опублікована раніше в іншому виданні без відповідного обґрунтування, дозволу або посилання на першоджерело.

2.3. Неетичне використання штучного інтелекту (ШІ).

• Прихована генерація: виявлення того, що ключові розділи статті (теоретична база, аналіз, висновки) були згенеровані ШІ без належного декларування.
• Фейкові посилання: наявність у тексті неіснуючих джерел або цитат, згенерованих алгоритмами ШІ («галюцинації»).

2.4. Порушення авторства та етичних норм.

• Шахрайське авторство (Gift/Ghost/Guest authorship): докази того, що список авторів не відповідає реальному внеску (наприклад, включення осіб за винагороду або приховування реальних розробників).
• Компрометація рецензування: виявлення фактів маніпуляцій з процесом експертної оцінки (наприклад, надання фіктивних адрес рецензентів або домовленості про позитивні відгуки).
• Прихований конфлікт інтересів: виявлення суттєвих фінансових або особистих інтересів, які могли вплинути на об'єктивність дослідження.

2.5. Порушення прав третіх осіб.

• Використання персональних даних, фотографій чи конфіденційної інформації респондентів без їхньої згоди.
• Порушення авторських прав на архівні документи, зображення, географічні карти, програмний код та інші матеріали, використані у дослідженні.

Залежно від характеру помилки та її впливу на результати дослідження, редакція застосовує один із трьох рівнів реагування:

3.1. Виправлення (Erratum / Corrigendum)

• Erratum (Помилка видавця): застосовується, якщо суттєвої технічної помилки припустилася редакція під час підготовки статті (наприклад, пропущені чи невірно розміщені елементи тексту, пропущено ілюстрацію, зроблено помилку у форматуванні елементів статті).
• Corrigendum (Помилка автора): застосовується у разі виявлення суттєвої, але ненавмисної помилки, допущеної авторами (наприклад, помилка в одиницях вимірювання, описка у формулі чи посиланні), яка не впливає на головні висновки дослідження.
• Процедура: виправлення публікується як окремий документ, що має власний DOI та гіперпосилання на оригінальну статтю.

3.2. Висловлення занепокоєння (Editorial Expression of Concern)

• Призначення: публікується у випадках, коли редакція отримує серйозні сигнали про можливі порушення, але розслідування потребує тривалого часу.
• Умови застосування:
  • триває розслідування можливої недоброчесності, але докази ще не є беззаперечними;
  • установа автора відмовляється проводити розслідування або його результати виглядають упередженими.
• Наслідки: після завершення розслідування «Висловлення занепокоєння» або анулюється, або замінюється на повну ретракцію.

3.3. Ретракція (Відкликання статті)

• Призначення: застосовується як радикальний захід, коли стаття містить настільки серйозні помилки або порушення, що її результатам та висновкам більше не можна довіряти.
• Критерії: недоброчесність (плагіат, фабрикація) або критична добросовісна помилка, що руйнує логіку дослідження.

Редакція дотримується чіткої послідовності дій при розгляді питань про ретракцію, забезпечуючи право автора на відповідь та конфіденційність розслідування до моменту прийняття остаточного рішення.

4.1. Ініціювання процедури.

• Процес може бути розпочатий за ініціативи:
  • Авторів статті: якщо вони самостійно виявили критичні помилки.
  • Головного редактора або члена редакційної колегії: при виявленні порушень редакцією.
  • Третіх осіб: читачів, рецензентів, наукових установ (за умови надання обґрунтованих доказів у письмовій формі).

4.2. Попередній розгляд та комунікація з авторами.

• Члени редколегії розглядають виявлений випадок у межах своєї професійної компетенції.
• Редакція повідомляє авторів про отриману скаргу або виявлені підозри.
• Авторам надається термін до 14 календарних днів для надання письмових пояснень, оригінальних даних, записів інтерв'ю або історії змін у файлах (особливо у випадках підозри на використання ШІ).

4.3. Проведення розслідування.

• Для оцінки доказів редакція може залучити:
  • незалежних експертів (зовнішнє рецензування на конфіденційній основі);
  • комісію з академічної доброчесності закладу вищої освіти, де працює автор та/або закладу вищої освіти, який є видавцем журналу;
  • спеціалізоване ПЗ для виявлення плагіату та генеративного ШІ.
• Якщо автори визнають помилку/порушення або не надають переконливих спростувань, редакція переходить до прийняття рішення.

4.4. Прийняття рішення.

• Остаточне рішення про ретракцію ухвалюється Редакційною колегією за головування Головного редактора.
• Редакція має право на односторонню ретракцію, навіть якщо автори не згодні, за умови наявності беззаперечних доказів недоброчесності або недостовірності даних.

4.5. Апеляція.

• Автори мають право одноразово оскаржити рішення протягом 14 днів після його отримання.
• Апеляція розглядається лише за умови надання нових суттєвих доказів, які не були враховані під час першого розгляду.

Для збереження прозорості наукового архіву та запобігання подальшому цитуванню недостовірних даних, редакція дотримується суворого протоколу маркування відкликаних матеріалів.

5.1. Збереження доступу та маркування.

• Відкликана стаття не видаляється з вебсайту журналу та електронних баз даних фізично для забезпечення цілісності наукового запису.
• На кожній сторінці PDF-файлу оригінальної статті наноситься помітний водяний знак «ВІДКЛИКАНО / RETRACTED».
• Заголовок статті в онлайн-архіві змінюється на формат: «Ретракція: [Оригінальна назва статті]».

5.2. Повідомлення про ретракцію (Retraction Notice).

• Редакція публікує окремий документ – «Повідомлення про ретракцію», який має власний ідентифікатор DOI та нумерацію сторінок.
• Повідомлення повинно містити:
  • чітке зазначення, хто відкликає статтю (редакція, автори або обидві сторони);
  • детальний опис причин відкликання;
  • дати ініціювання та прийняття фінального рішення.

5.3. Оновлення в міжнародних базах даних.

• Інформація про зміну статусу статті оперативно передається до наукометричних баз (напр., CrossRef, Scopus, Web of Science).
• Редакція забезпечує перехресне посилання (linkage) між оригінальною статтею та повідомленням про її відкликання.

5.4. Комунікація з інструментами перевірки.

• Журнал зобов'язується самостійно декларувати на своєму сайті перелік інструментів ШІ (детектори з функціями ШІ тощо), які використовуються для внутрішньої перевірки рукописів.

5.5. Відкликання до публікації (Withdrawal).

• Якщо запит на відкликання рукопису подано авторами до моменту публікації, такий матеріал повністю вилучається з бази даних видавництва без публікації ретракційного повідомлення.
• Запит на таке вилучення має бути підписаний усіма співавторами.